14 вересня 2017 р.

Виробнича програма 2017 рік

Виробнича програма на 2017 рік

https://drive.google.com/open?id=0B-F9nniotxnbRzhpMFk2NW5HRWs

Якісне насіння – здоровий ліс!

   Сьогодні, перед лісівниками стоїть гостре питання раціонального використання лісових ресурсів та шляхів їх відтворення. Адже вирощування  лісу – надзвичайно  важка  праця, а її  результати  майже  недосяжні  віку  тих,  хто  його садить  і  доглядає.
   Однією  з  умов  створення  стійких,  продуктивних  і  довговічних  насаджень  є  організація  місцевої  лісонасінневої  бази, адже здоровий ліс починається зі здорового насіння.
   Дану істину вже давно за правило взяли лісівники ДП «Коломийський лісгосп», на території якого, ще в середині 80-х рр. минулого століття, було закладено одну із перших клонових лісонасінневих плантацій (ЛНП) на теренах України. Це штучно створене насадження з висаджених за спеціально генетичною схемою рослин, які є вегетативним потомством плюсових дерев і використовуються для одержання сталих врожаїв покращеного, сортового, елітного та гібридного насіння.
   Відомо, що під час застосування сортового насіння продуктивність створюваних насаджень зростає на 20-25%. При цьому також зменшується термін вирощування лісу на 15-20 років.
   Загальна площа клонових насаджень лісгоспу складає 30 га, де представлені як притаманні для нашого регіону породи, такі як: ялина європейська, ялиця біла, модрина європейська так і інтродуцент – псевдотсуга Мензіса (дугласія).
   Починаючи із 1995 року практично щорічно, крім неврожайних років – що буває досить рідко, на території лісонасінневої плантації йде заготівля шишки, із якої отримується насіння з покращеними генетичними властивостями.
   Не став винятком і 2017 рік, так з початком осені розпочався збір шишки псевдотсуги Мензіса, якої  планується заготовити близько 2 тонн, що при переробці дасть близько 50 кг чистого насіння. Кінець вересня та весь жовтень  - оптимальна пора для заготівлі шишки ялини звичайної (смереки), яка цього року також рясно плодоносить. Останньою буде проводитись збір модрини європейської, насіння якої не випадає із лусок і є стійким до заморозків, що дає змогу проводити заготівлю із пізньої осені аж до початку весни.
   Не забувають працівники підприємства і про вирощування садивного матеріалу, адже не достатньо лише заготовити лісове насіння, з нього ще потрібно вирости молоді деревця, які в майбутньому будуть посаджені на місці зрубаних дерев, землях непридатних для ведення сільського господарства, невгіддях і т.д.
   Також частина сіянців вирощених на ЛНП буде використана для створення клонової плантації ІІ порядку – це рослини отримані із насіння материнських дерев. Пов‘язано це з тим, що лісонасінневий фонд потрібно омолоджувати, так як максимальна врожайність хвойних ЛНП спостерігається у віці від 15 до 40 років, і в подальшому іде на спад.
   Підсумовуючи вище сказане бачимо, що забезпечення лісокультурного виробництва покращеним насінням із цінними спадковими властивостями можливе за умови раціонального використання наявної лісонасіннєвої бази та створення нових її об’єктів. а розвиток лісонасінневої справи має бути безперервним процесом, тому, що це головна передумова створення якісних, біологічно стійких та господарсько-цінних лісів.




21 серпня 2017 р.

БРАКОНЬЄР – ВОРОГ ПРИРОДИ!

Одним із найважливіших шляхів охорони нашої фауни є боротьба з браконьєрством. Основна шкода незаконних полювань, тобто,  браконьєрства,  полягає в стихійному не контрольованому, часто варварськими методами, добування диких тварин. На високому рівні залишається кількість нічних полювань з-під фар та з  використанням приладів нічного бачення.
 Правильно сказано: «Безвідповідальність для браконьєра- як овації для актора». І нам таких овацій допускати не треба. Диких звірів шкода. Браконьєр був і залишається найбільш небеспечним для тваринного світу, бо він ненаситний і не зупинеться не перед чим. Най частіше вони мають «круті машини» стріляють із найсучаснішої мисливської зброї. Як правило, у браконьєрів є помічники серед місцевих жителів, яким відомі стежки, місця відпочинку і годівлі тварин. 
  Якісний контроль за браконьєрством могли б і повинні здійснювати первинні колективи мисливців на закріплених за ними територіях. Але на жаль, такого контролю не достатньо.
  Досвід свідчить, що активне порушення правил полювання починається за декілька днів до відкриття полювання. Браконьєри обирають віддалені місця скупчення диких тварин, що погано охороняються. Хочу нагадати всім мисливцям про нові обчислення розміру відшкодування збитків, завданих в наслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання на диких тварин та птахів.
  Згідно наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології природних ресурсів України 19.06.2017р № 301/222, зареєствровано в Міністерстві юстиції України №842/30710 від 12.07.2017р.
   Звірі:  
   лось – 80 000 грн.
   олень – 60 000 грн.
   кабан – 40 000 грн.
   козуля – 32 000 грн.
   заєць-русак – 8 000 грн.
  Птахи:
   лебеді – 4 000 грн.
   гуси – 2 000 грн.
   качки – 1 000 грн.
   куріпка сіра – 2 000 грн.
   голуби – 1 000 грн.
  Охорона мисливської фауни- робота не тільки лісової охорони та мисливців, але кожної чесної і цивілізованої людини. Ми маємо не тільки користуватись природою, але й охороняти і збагачувати її ресурси, бо природа помилок і злочинів проти неї не прощає. Я певен, що зі зростанням загальної культури нації і з розвитком мисливської культури браконьєрство відійде в минуле. Оберігайте природу, живіть у гармонії з нею!

Мирослав Ткач
Міжрайонний мисливствознавець ДП «Коломийський лісгосп»


14 серпня 2017 р.

Відкриття полювання на пернату дичину

   12.08.2017 року відбулось відкриття полювання на пернату дичину.
Єгерською службою ДП «Коломийський лісгосп» спільно з працівниками правоохоронних органів Коломийського відділу поліції та громадськими мисливськими інспекторами провели рейд по охороні мисливських угідь району та випадків незаконного полювання.
   Під час рейду міжрайонним мисливознавцем Ткачем М.М. складено два протоколи по Ст. 85 ч.1 КуАП про порушення правил полювання.
   На фото: міжрайонний мисливознавець Ткач М.М., працівник дозвільної системи Коломийського відділу поліції Яворський С.Р. перевіряють документи на право полювання.