31 січня 2019 р.
Впровадження нових методів класифікації та обліку лісопродукції за допомогою гармонізованих європейських стандартів
30 січня 2019 року на базі ДП "Вигодський лісгосп" відбувся семінар-нарада "Впровадження нових методів класифікації та обліку лісопродукції за допомогою гармонізованих європейських стандартів" за участі керівників підприємств, головних лісничих та головних інженерів. Посилання на відео
29 січня 2019 р.
В Україні залишається державна власність на ліси, - заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар
Державне агентство лісових ресурсів України
спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування
розробили законодавчі зміни, які внесені в Податковий і Бюджетний кодекси
України на 2019 рік, і, вперше з 2016 року, отримано фінансування для лісів
Півдня та Сходу і зменшено податкове навантаження в частині сплати земельного
податку на ліси з 5 до 0,1%. За останні три роки було підготовлено 10 проектів
законів України, п'ять з яких вже працюють.
Про це в інтерв'ю для DT.UA заявив Володимир Бондар,
заступник Голови ДАЛРУ.
«Призупинено розроблену Стратегію розвитку
лісового господарства, в якій передбачалась і концесія, і створення однієї
лісової компанії: вона не відповідає інтересам України. Наше звернення щодо
цього важливого документа підтримали адміністрація президента та облради всіх
ресурсних областей. І знайшло підтримку в Указі Президента. Таке рішення
підтверджує тезу, що ринкові механізми не забезпечують вирішення стратегічних
завдань організації раціонального використання та охорони природних ресурсів»,
— зазначає він.
На його думку, ліс — це галузь, яка
найбільш гостро відчуває недосконалість ринку, що переважно орієнтований на
вирішення потрібних на якусь конкретну мить завдань. Екологічні й соціальні
функції лісу, які є головними цілями ведення лісового господарства на левовій частині
лісового фонду, мають залишатися поза сферою ринкових відносин, і титульним
власником лісу й лісових земель в осяжному
майбутньому повинна залишатися держава, вважає Володимир Бондар.
«Суттєві позитивні зрушення є у фінансовій
підтримці лісової галузі. У держбюджеті 2019 року на охорону й відтворення
лісів виділено 365 млн грн,
— говорить заступник голови ДАЛРУ. — Крім того, було внесено відповідні зміни
до Бюджетного кодексу, якими передбачено для цих потреб спеціальний фонд у
складі державного бюджету. Так, 26% ренти за спеціальне використання лісових
ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного
користування) зараховуватимуть до спеціального фонду державного бюджету. Ці
кошти (близько 300 млн грн
2019 року) спрямують на ведення лісового й мисливського господарства, охорону і
захист лісів».
Детальніше про розвиток лісового
господарства читайте в матеріалі Петра Чечелюка
"Володимир Бондар: "Україна має шанс створити принципово
новий лісовий сектор"" у тижневику "Дзеркало тижня.
Україна".
У 2018 році відтворено майже 44 тисячі гектарів лісів
Основним завданням лісівників є вирощування та відтворення лісів.
Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприянню його природному поновленню.
Зазвичай, лісівники проводять відтворення лісу вже на наступний після рубки рік, а інколи, якщо є всі умови, і того ж року. Найбільш сприятливі погодні умови для відтворення лісів – навесні та восени.
Таким чином, відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року.
Варто звернути увагу на те, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.
У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га)*.
Обсяги відтворення лісів за останні п’ять років склали 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).
Окрім того, повідомляємо, що за розрахунками науковців існує тенденція до збільшення площі стиглих і перестійних насаджень. У зв’язку з чим, в майбутньому можливе об’єктивне збільшення норми заготівлі деревини. Тому питання щодо її організації та методів дуже актуальне.
Держлісагентство ініціювало перехід від, так би мовити, традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які в нас існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини.
В останні роки у Карпатському регіоні поступові та вибіркові системи рубок більш широко застосовуються, і складають близько 60% за площею і 47% за запасом.
Застосування вибіркових систем рубок це європейська практика, яку необхідно впроваджувати в Україні.
Впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів.
*Дані наведені по лісам, підпорядкованим Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).
Відповідно до законодавства, надається два роки, протягом яких необхідно відтворити ліс на місці суцільних зрубів. Такий період обумовлений необхідністю підготовки ґрунту та інших заходів для висаджування лісу або сприянню його природному поновленню.
Зазвичай, лісівники проводять відтворення лісу вже на наступний після рубки рік, а інколи, якщо є всі умови, і того ж року. Найбільш сприятливі погодні умови для відтворення лісів – навесні та восени.
Таким чином, відтворення лісів у 2018 році відбувалося, у переважній більшості, на місцях суцільних зрубів 2017 року.
Варто звернути увагу на те, що у 2017 році відбулося значне зменшення площі зрубів від суцільних рубок під час заготівлі деревини. Таке зменшення обумовлено Санітарними правилами в лісах України, якими і було передбачено обмеження застосування суцільних санітарних рубок.
У 2017 році площа суцільних зрубів становила 40 тисяч гектарів. У 2018 році відтворено лісів на площі 43,7 тисяч гектарів (створено нових лісів – 1,9 тис. га)*.
Обсяги відтворення лісів за останні п’ять років склали 251 тис. гектарів, що на 11% більше за площу суцільних зрубів (227 тис. га).
Окрім того, повідомляємо, що за розрахунками науковців існує тенденція до збільшення площі стиглих і перестійних насаджень. У зв’язку з чим, в майбутньому можливе об’єктивне збільшення норми заготівлі деревини. Тому питання щодо її організації та методів дуже актуальне.
Держлісагентство ініціювало перехід від, так би мовити, традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які в нас існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини.
В останні роки у Карпатському регіоні поступові та вибіркові системи рубок більш широко застосовуються, і складають близько 60% за площею і 47% за запасом.
Застосування вибіркових систем рубок це європейська практика, яку необхідно впроваджувати в Україні.
Впровадження у лісогосподарську практику вибіркових та поступових систем рубок із удосконаленими технологіями лісозаготівель сприяє формуванню природних лісів, підвищенню їхньої стійкості та забезпечує постійне функціонування лісів, а також більш ефективне використання лісових ресурсів.
*Дані наведені по лісам, підпорядкованим Держлісагентству, загальна площа яких становить 7,6 млн га (73% всього лісового фонду України).
Прес-служба Держлісагентства
Україна перейшла на нові національні стандарти якості деревини, гармонізовані з європейськими
Із січня 2019 року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо та пилопродукції.
У них суттєво змінені підходи до визначення розмірноякісних характеристик лісо та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.
Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».
Принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості:
- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;
- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;
- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;
- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;
- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються, як:
а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);
б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).
Заступник голови ТК18 Наталія Марченко – кандидат технічних наук, доцент кафедри та дизайну виробів з деревини ННІЛіСПГ НУБіП України, експертдорадник з питань технології деревообробки та лісового товарознавства, провідний аудитор із сертифікації за системою FSC звертає увагу на те, що існують європейські стандарти на лісоматеріали наступних порід – бук і дуб, сосна, ялина, ялиця, модрина, тополя, тис. Однак, немає нормативів класифікації колод із деревини берези, вільхи, граба, акації, осики, липи, черешні тощо. Європейці зазначають, що вони мають дуже незначну кількість деревини з таких порід, а її класифікацію виконують за найбільш наближеним стандартом – наприклад, за нормативами на тополю визначають якість колод з осики, вільхи тощо...
В Україні подібна класифікація неможлива – виникне ціла низка спірних питань. З європейського досвіду стає зрозумілим, що європейські стандарти мають достатньо ємку класифікацію, в межах якої прийнято поділяти лісосировину національними нормативними документами на підкласи, для полегшення її відокремлення.
«Ми провели розширені консультації з деякими європейськими експертами та виробниками, взяли пакети австрійських, британських, німецьких, польських, румунських національних нормативних документів і зрозуміли, що в цих країнах додатково існують національні стандарти і технічні регламенти, якими уточнюються (конкретизуються) вимоги щодо класифікації лісо і пилопродукції. Тобто всі європейські країни приймають стандарти (EN) методом IDT, проте у них не забороняється розробка і впровадження власних технічних регламентів, що роз’яснюють і деталізують стандарти EN. Оскільки Закон України «Про стандартизацію» № 1315VII від 05.06.2014 р. встановив прийняття Європейських стандартів в Україні методом ідентичного перекладу, без внесення національних приміток, ми також пішли шляхом європейської практики – розроблення додаткових Технічних умов України, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, що не регламентовані пакетами EN та ТУ, якими конкретизуються вимоги до класифікації різних груп лісопродукції», - зазначила Наталія Марченко.
За її словами, із переходом на систему європейської стандартизації лісопродукції знімуться питання й надлишковий контроль за реалізацією деревини і продукції з неї з боку цілої низки контрольних органів країни, які через недоліки у системі стандартизації мали претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.
Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.
Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.
Прес-служба Держлісагентства
У них суттєво змінені підходи до визначення розмірноякісних характеристик лісо та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.
Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».
Принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості:
- до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;
- до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;
- до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;
- до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;
- всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються, як:
а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);
б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).
Заступник голови ТК18 Наталія Марченко – кандидат технічних наук, доцент кафедри та дизайну виробів з деревини ННІЛіСПГ НУБіП України, експертдорадник з питань технології деревообробки та лісового товарознавства, провідний аудитор із сертифікації за системою FSC звертає увагу на те, що існують європейські стандарти на лісоматеріали наступних порід – бук і дуб, сосна, ялина, ялиця, модрина, тополя, тис. Однак, немає нормативів класифікації колод із деревини берези, вільхи, граба, акації, осики, липи, черешні тощо. Європейці зазначають, що вони мають дуже незначну кількість деревини з таких порід, а її класифікацію виконують за найбільш наближеним стандартом – наприклад, за нормативами на тополю визначають якість колод з осики, вільхи тощо...
В Україні подібна класифікація неможлива – виникне ціла низка спірних питань. З європейського досвіду стає зрозумілим, що європейські стандарти мають достатньо ємку класифікацію, в межах якої прийнято поділяти лісосировину національними нормативними документами на підкласи, для полегшення її відокремлення.
«Ми провели розширені консультації з деякими європейськими експертами та виробниками, взяли пакети австрійських, британських, німецьких, польських, румунських національних нормативних документів і зрозуміли, що в цих країнах додатково існують національні стандарти і технічні регламенти, якими уточнюються (конкретизуються) вимоги щодо класифікації лісо і пилопродукції. Тобто всі європейські країни приймають стандарти (EN) методом IDT, проте у них не забороняється розробка і впровадження власних технічних регламентів, що роз’яснюють і деталізують стандарти EN. Оскільки Закон України «Про стандартизацію» № 1315VII від 05.06.2014 р. встановив прийняття Європейських стандартів в Україні методом ідентичного перекладу, без внесення національних приміток, ми також пішли шляхом європейської практики – розроблення додаткових Технічних умов України, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, що не регламентовані пакетами EN та ТУ, якими конкретизуються вимоги до класифікації різних груп лісопродукції», - зазначила Наталія Марченко.
За її словами, із переходом на систему європейської стандартизації лісопродукції знімуться питання й надлишковий контроль за реалізацією деревини і продукції з неї з боку цілої низки контрольних органів країни, які через недоліки у системі стандартизації мали претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.
Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.
Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.
Прес-служба Держлісагентства
21 січня 2019 р.
Дрова колоті береза (1400 грн.)
Державне підприємство «Коломийське лісове господарство» проводить
реалізацію дров паливних колених породи береза (заготовлені в 2018 р.) , вартість 1 кбм. - 1400 грн.
Виписка дров паливних проводиться адміністрацією підприємства за адресою:
с. Нижній Вербіж, вул. Дружби 18, тел. 067-343-06-06
Виписка дров паливних проводиться адміністрацією підприємства за адресою:
с. Нижній Вербіж, вул. Дружби 18, тел. 067-343-06-06
11 січня 2019 р.
Будні лісової охорони. Патрулювання лісових масивів
10 січня 2019 року працівниками ДП "Коломийський лісгосп" проводився спільний рейд з працівниками поліції патрулювання лісових масивів лісгоспу.
Близько 23.00 години в районі села Турка 10 січня 2019 року у кварталі № 35 виділ 8 Шепарівського лісництва в адміністративних межах с. Турка П'ядицької ОТГ Коломийського району виявлена незаконна рубка трьох дерев дуба звичайного, одного дерева осики звичайної та двох дерев граба звичайного. Внаслідок чого державі заподіяно шкоду на суму 18067,23 грн. По цьому факту складено акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 11 січня 2019 року.
Дану групу лісопорушників після затримання доставлено в поліцію для вияснення всіх деталей справи.
Підписатися на:
Дописи (Atom)