Однією з умов створення стійких, продуктивних і довговічних насаджень є організація місцевої лісонасінневої бази, адже здоровий ліс починається зі здорового насіння.
Дану істину вже давно за правило взяли лісівники ДП «Коломийський лісгосп», на території якого, ще в середині 80-х рр. минулого століття, було закладено одну із перших клонових лісонасінневих плантацій (ЛНП) на теренах України. Це штучно створене насадження з висаджених за спеціально генетичною схемою рослин, які є вегетативним потомством плюсових дерев і використовуються для одержання сталих врожаїв покращеного, сортового, елітного та гібридного насіння.
Відомо, що під час застосування сортового насіння продуктивність створюваних насаджень зростає на 20-25%. При цьому також зменшується термін вирощування лісу на 15-20 років.
Загальна площа клонових насаджень лісгоспу складає 30 га, де представлені як притаманні для нашого регіону породи, такі як: ялина європейська, ялиця біла, модрина європейська так і інтродуцент – псевдотсуга Мензіса (дугласія).
Починаючи із 1995 року практично щорічно, крім неврожайних років – що буває досить рідко, на території лісонасінневої плантації йде заготівля шишки, із якої отримується насіння з покращеними генетичними властивостями.
Не став винятком і 2017 рік, так з початком осені розпочався збір шишки псевдотсуги Мензіса, якої планується заготовити близько 2 тонн, що при переробці дасть близько 50 кг чистого насіння. Кінець вересня та весь жовтень - оптимальна пора для заготівлі шишки ялини звичайної (смереки), яка цього року також рясно плодоносить. Останньою буде проводитись збір модрини європейської, насіння якої не випадає із лусок і є стійким до заморозків, що дає змогу проводити заготівлю із пізньої осені аж до початку весни.
Не забувають працівники підприємства і про вирощування садивного матеріалу, адже не достатньо лише заготовити лісове насіння, з нього ще потрібно вирости молоді деревця, які в майбутньому будуть посаджені на місці зрубаних дерев, землях непридатних для ведення сільського господарства, невгіддях і т.д.
Також частина сіянців вирощених на ЛНП буде використана для створення клонової плантації ІІ порядку – це рослини отримані із насіння материнських дерев. Пов‘язано це з тим, що лісонасінневий фонд потрібно омолоджувати, так як максимальна врожайність хвойних ЛНП спостерігається у віці від 15 до 40 років, і в подальшому іде на спад.
Підсумовуючи вище сказане бачимо, що забезпечення лісокультурного виробництва покращеним насінням із цінними спадковими властивостями можливе за умови раціонального використання наявної лісонасіннєвої бази та створення нових її об’єктів. а розвиток лісонасінневої справи має бути безперервним процесом, тому, що це головна передумова створення якісних, біологічно стійких та господарсько-цінних лісів.
