Поступово весна вступає в свої права. Прокидаються від зимової сплячки мешканці лісів, тане лід на річках і озерах. Всюди починають з’являтися проталини. Карнизи дахів покриваються бахромою бурульок, що ритмічно капають, виконуючи веселу весняну мелодію.
Не дарма кажуть, що весну на своїх крилах нам приносять птахи. Після довгої зими вони повертаються в свої рідні місця, щоб знову вити гнізда та виводити пташенят. Не помиляючись, вони летять в те саме місце, звідки полетіли восени. Багатьом з них доводиться здійснювати далекий переліт з Африки.
Вони привертають увагу жвавою поведінкою, характерною для всіх птахів весняної пори. Приліт йде не абияк, а в чіткому порядку: першими до нас весною прилітають ті птахи, які відлетіли від нас останніми восени; останніми – ті, що відлетіли першими.
Одними з перших повертаються з півдня шпаки. Ще сніг не зійшов, ще можливі заморозки, а шпаки вже тут. Вони – перші провісники весни.
Слідом за шпаками прилітають і жайворонки. Це буває в кінці березня – на початку квітня. В середині квітня прилітають білі лелеки, гуси, зозулі, в травні – іволги, стрижі, солов’ї та багато інших птахів.
Пташки, які збирають на землі зерна чи клюють бруньки – зяблики, коноплянки, прилітають раніше. Мухоловки, горихвістки, ластівки чекають, коли вилітають мухи, комарі, метелики.
Під час міграцій птахи, безумовно, ніколи не летять з властивою для них максимальною швидкістю. Такий напружений політ може бути тільки під час переслідування здобичі або врятування від ворогів.
Весняний переліт відбувається з яскраво виявленим сильним прагненням просування вперед: затримок буває порівняно мало.
Оскільки пробудження природи супроводжується прильотом птахів – наших пернатих друзів, то ми, люди, повинні намагатися створити сприятливі умови для їх проживання. Птахи, повертаючись на батьківщину, долають величезні відстані і прилітають до нас досить виснаженими. Для того, щоб зберегти птахів, забезпечити їх розмноження, потрібно подбати про шпаківні, як і зробили гуртківці-лісівники Сопівського ліцею. Учні разом із вчителем трудового навчання Стефаком Я. В. змайстрували 100 шпаківень для пернатих друзів.
Учора, 6 березня 2019 року, гуртківці разом з керівником шкільного лісництва П'ятковською Л.І. та лісовою охороною Печеніжинського лісництва встановлювали частину готових шпаківень на території Княждвірського заказника. Жартома "охрестили" - "Спальний район "Княждвірський"".
Також планується встановити і в інших місцях, зокрема в ур. "Діброва" Печеніжинського лісництва та в саду Сопівського ліцею.
Зробити шпаківню може кожен, для цього не потрібно великих витрат коштів та часу, а це захистить наших пернатих друзів, котрі дбають про «здоров’я» нашої планети.
Провідний інженер ОЗЛ О.Соколов
